Раніше це був хаос: проекти планував у десктопному Claude, потім вручну переносив у Claude Code для реалізації. Вихідний код і нотатки були розкидані — частина в локальних папках, частина на сервері, а спроби вести базу знань у Obsidian існували окремо.
У результаті в трьох різних місцях зберігалися три версії правди.
Рішення виявилося простим. Запустив Claude Code локально, надав йому SSH-доступ до сервера та вказав шлях до сховища Obsidian. Він не лише проаналізував базу, порекомендував зашифрувати файли з паролями, але й зібрав усі файли проектів — і локальні, і серверні — акуратно склавши їх у папку проектів Obsidian.
Тепер неважливо, де і над яким проектом працюю: усі свіжі дані, зміни та групи файлів завжди під рукою в Obsidian.
